Процедурна седація (ПС) – це техніка введення седативних препаратів для викликання стану, при якому пацієнт може бути толерантним до виконання неприємних процедур за збереження кардіореспіраторних функцій. Планові ПС проводять при різних за інвазивністю, болючістю та тривалістю процедурах, але за визначенням, вони не досягають глибини анестезії/наркозу і не потребують застосування допоміжної чи контрольованої механічної вентиляції і, тим більше, міорелаксації(розслаблення мязової мускулатури)
Проблему болю (коли свідомість частково збережена), чи ноцицептивних стимулів (коли свідомість пригнічена чи відсутня) вирішують окремо за рахунок застосування місцевого чи реґіонарного знеболення.
На відміну від анестезії, навіть глибока седація не може і не повинна повністю запобігати рухам пацієнта під час інтенсивних больових/ноцицептивних стимулів. У разі необхідності, проблему рухів пацієнта вирішують не тільки і не стільки подальшим поглибленням седації, а саме за рахунок покращення знеболення і/чи фіксації пацієнта на час короткотривалих болючих маніпуляцій.
Для досягнення вказаних цілей ПС найчастіше використовують пропофол, або його комбінацію з дексмедетомідином чи мідазоламом.
Дексмедетомідин є селективним агоністом α2-адренорецепторів із широким спектром фармакологічних властивостей. Він зумовлює симпатолітичний ефект завдяки зниженню вивільнення норадреналіну із закінчень симпатичних нервів. Седативні ефекти зумовлені зниженням збудження у блакитній плямі, ядрі з переважанням норадренергічних нейронів, яке знаходиться у стовбурі головного мозку.
Дексмедетомідин чинить анальгезивну дію і сприяє зниженню доз застосовуваних анестетиків та анальгетиків.
Пропофол (2,6-диізопропілфенол) – це засіб для загальної анестезії короткої дії зі швидким настанням ефекту приблизно протягом 30 секунд. Вихід з наркозу зазвичай швидкий. Механізм дії, як і для інших засобів для загальної анестезії, недостатньо вивчений. Однак вважається, що пропофол реалізує седативний та наркотичний ефекти шляхом позитивного впливу на інгібуючу функцію нейротрансмітера ГАМК через полегшення взаємодії останнього з ліганд-активованими ГАМКА-рецепторами.
Дексмедотимідин і пропофол можуть використовуватись в Україні тільки лікарями із сертифікатом Анестезіологія і в умовах де , є відповідна апаратура для респіраторної підтримки
Апарат Штучної вентиляції легень, кисень, набори для швидкого забезпечення прохідності дихальних шляхів , моніторинг життєвоважливих функцій під час процедури (пульсоксиметер, капнограф, вимірювання артеріального тиску).
Покази до Процедурної седації в стоматології
- Пов’язані з пацієнтом
- Надмірна збудженість,страх процедури , не схильність до співпраці (кооперації) під час процедури, низький поріг толерантності до болю
- Рвотний рефлекс у пацієнта- коли прості маніпуляції викликають позиви до рвоти , такі пацієнти інколи не можуть чистити бокові групи зубів
- Розлади поведінкового характеру -коли не вдається комунікація з лікарем по стану психічного захворювання.
Характеристики рівнів глибини седації.
Оцінка глибини тривалої седації найбільш ретельно розроблена та стандартизована у пацієнтів, що перебувають на лікуванні у відділенні інтенсивній терапії (ВІТ) та потребують адаптації до ШВЛ. У ВІТ седації в основному підлягають пацієнти, що мають той чи інший ступінь психомоторного збудження. Так, для оцінки ефективності седації у ВІТ найбільшого розповсюдження набули дві шкали – Ramsey та RASS (Richmond Agitation Sedation Scale), які якраз і включать стан пацієнта від вираженого психомоторного збудження з одного боку до глибокої седації з іншого.
Шкала Ramsey, що включає 6 стадій простіша і зручніша, в той час, як шкала RASS більш громіздка (включає аж 10 стадій), проте суттєво точніша та інформативніша [6]. Разом з тим, при процедурних седаціях, необхідності реєструвати збудження та ажитацію немає, тому використовують інші критерії і відразу слід підкреслити, що чіткого та загально визнаного підходу до рівня оцінки пригнічення свідомості при ПС не існує. На сьогодні найпопулярнішою є шкала седації Американської Асоціації Анестезіологів (АSA), яка включає всього 4 стадії: мінімальну, помірну та глибоку седацію, а також загальну анестезію (таб. 1).
Таблиця 1. Класифікація седації Американської Асоціації Анестезіологів (АSA) [7].
Анксіолізис чи мінімальна седація. Характеристика мінімальної седації чи анксиолізису полягає в збереженні свідомості, але зміні настрою – заспокоєнні. Анксиолізис легше і стабільніше досягається з використанням помірних доз препаратів з середнім періодом напіввиведення, таких як дексмедетомідин та мідазолам. При титрації пропофолу теж можна досягнути анксіолізису, але у зв’язку з коротким періодом напіввиведення, а також різною індивідуальною відповіддю на одну і ту ж його концентрацію, цей стан не стабільний і може або зникати, або переходити вже в помірну чи навіть глибоку седацію.
Помірна седація, дрімота, поверхневий сон. На відміну від анксіолізису, при помірній седації свідомість вже медикаментозно пригнічується. Вона може бути охарактеризована як медикаментозне запаморочення, приглушення, дрімота, але пацієнта можна повторним голосним звертанням до нього і легко пробудити. Дрімота є якраз однією з характеристик терміну «седація в свідомості», який широко використовувався в минулому.
Глибока седація, медикаментозний сон. Характеристикою глибокої седації (глибокого медикаментозного сну) є відсутність свідомості при відсутності дії больових/ноцицептивних стимулів і пробудження, коли вони з’являються, що диктує необхідність ефективного знеболення. Пробудити пацієнта навіть повторним голосним звертанням до нього вже складно, чи неможливо.
Лікар анестезіолог Стоматології Журавлина пропонує обирати той вид седації, який максимально підійде для комфорту та безпеки пацієнта, відповідає часу та обєму запланованого втручання
В Стоматології Журавлина є все необхідне обладнання для забезпечення адекватного анестезіологічного моніторингу та респіраторної підтримки
Досвідчений лікар анестезіолог (стаж роботи 15 років) працює з кваліфікованою медичною сестрою анестезист під час процедурної седації.